Свята і традиції рідного краю

 

 

Гей хлоп’ята і дівчата!

Ті, що мешкають в Карпатах,

У Луганську, Запоріжжі,

Львові, Сумах, Криворіжжі,

Слобожани, волиняни,

Закарпатці, наддніпряни,

І гуцули, й буковинці –

Всі ми  діти – українці!

Вас запрошує в гостину

Наша мати – Україна!

 

Під пісню діти заходять до зали

 

Біла хата, обсаджена вишнями,

Що так гарно цвітуть навесні –

З того квіту, сестрице, і вийшли ми,

Звідти – наші слова і пісні.

 

Там за руки узявшися весело,

Співаночки співали у дворі.

На ріці правували ми веслами,

Наші зорі шукали вгорі.

 

Тут колиска кленова гойдалася,

Тут крильцята міцніли в пташат.

З ластівками нам легко літалося

Від задумливих батьківських хат.

 

Біла хата моя від народження,

Біло-біло і в хаті було,

Отаке наше, сестро, походження –

Тут вставали і ми на крило.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Осінній  блок

 

 

Звучить українська мелодія. До залу заходять Господар і Господиня. Господар сідає на лаву, Господиня порається біля столу

 

Господиня

Ось вже і свято Святої Покрови.

 

Господар

Дійсно, пора хлопцям козаками ставати! А ну, шибеники, йдіть сюди!

 

Хлопці:

Вклоняємось низько,

Шануємо чемно,

Щоб молодість нашу

Не втратить даремно.

 

Не гаємо часу,

За руки берімось –

Гуртуймось, братаймось,

Дружімо, любімось.

 

Щоб наша земля –

Україна квітуча,

Як дівчина гарна,

Співуча, родюча –

Із нами разом

В щасті й волі жила!                                                                                                                                                                                                                                              

 

Господар

Козацькому гурту, ви, бачиться, раді.

Кажіть, чи готові ви жити по правді?

 

Готові, так. І жити чесно будем,

І правил ми козацьких не забудем!

 

1

Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожче йому – Батьківщина!

 

2

Козак – слабому захисник,

Цінити побратимство звик!

 

 

3

Козак – усім народам друг,

І лицарський у нього дух!

 

4

Козак – це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту!

 

5

Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!

 

6

Щоб козацькому роду не було переводу,

Присягнемо на вірність Вітчизні й народу!

 

Перед Богом нашим всевишнім, перед святою Покровом, перед українським народом і козацьким товариством –

 

В ім’я моїх матері і батька, святою землею нашою клянусь, що готовий віддати всі свої сили і життя,

 

Захищаючи споконвічну свободу народу нашого рідного, дідівські вікові порядки та звичаї, незалежну і соборну Україну!

 

Всі разом:

Присягаємо! Присягаємо! Присягаємо!

 

Господар

І на землі, і на небі

Утверджується держава.

Козаки! Нашій рідній Україні –

Всі разом:

Слава! Слава! Слава!

 

 

Пісня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зимовий  блок

 

Господиня

_________________ , ти чого сумна така?

 

Дівчинка 1

От вже і осінь закінчується, скоро люта зима настане. Сумно – ні погуляти, ні повеселитися!

 

Господиня

Та ти що! Наш народ – багатий на традиції  та обряди. У кожну пору року – своє свято.

Ось закінчиться осінь, прийде зима...

 

Вибігають на сцену дівчатка, зібрались групкою

Музика

 

Дівчинка 1

Дівчата, куди це ви зібрались?

Дівчинка 2

Сьогодні 7 грудня – Святої Катерини. То ми йдемо вишневі гілочки ламати.

Дівчинка 1

Навіщо?

Дівчинка 3

А у кого гілочка до Святого Різдва розцвіте – тій дівчині в цьому році заміж іти!

Дівчинка 1

То почекайте, я з вами!

 

Вибігають

Музика

 

Господиня

А там – не за горами і Андріїв вечір!

Будемо з вами варенички куштувати!

 

Господар

Ось послухайте історію, яка одного разу трапилась зі мною.

 

Господиня

А незабаром і Різдво Христове! Прийдуть колядники!..

 

Стукіт в двері. Заходять колядники

 

 

Добрий вечір тому,

Хто є в цьому дому!

Старому, молодому

І Богу святому!

Щоб здорові були,

Щоб нас не забули!

 

Щедрик – ведрик, дайте вареник,

Грудочку кашки, кільце ковбаски,

Ще того мало – дайте ще сала,

А як донесу, дайте ковбасу!

 

Добрий вечір вам,

Та й господарям!

Ми не самі йдем,

Ми козу ведем!

         Від хати до хати,

         Сіру, волохату,

         З довгими ногами,

         З крутими рогами.

Пісня „Го-го-го коза”

 

Коза

Дайте мірку жита, аби я була сита.

А ще мірку вівса, і щоб зверху – ковбаса.

А як дасте пиріг, - підемо за поріг!

А мені ще й цього мало – дайте ще сала,

Щоб я, коза, веселіша стала і знов поскакала.

 

Сію, вію, посіваю

Щастя, долі Вам бажаю

Щоб було, що їсти й пити,

Й мирно до ста літ прожити!

 

Підставляють мішок

Танок

 

Господар

Будьте здорові, коляднички! Дякуємо! Чекаємо в наступному році!

 

Уходять. Всі розсаджуються по місцях. Залишаються Господиня і Дівчинка

 

 

Господиня

Ну що, скажеш – зимою сумно?

Дівчинка

Ой, ні, не сумно. А весною? Що ж буде весною?

 

Музика

 

Весняний  блок

 

 

Господар

Вже листок календаря

Закликає трударя

Йти на вулицю, на свято

Зустрічать весну крилату.

 

Ой весно, красна весно!

Що нам весна принесла?

 

На дерева – цвіту,

А на поле – жита,

На травичку – росу,

Дівчаткам – красу,

Хлопчикам – сили,

Щоб росли і міцніли...

 

Господиня (ставить на стіл млинці):

А у нас сьогодні Масляна. Будемо з вами млинці їсти, зиму проводжати, а весну красну зустрічати!

 

Веснянка

 

Господар

Вже молода весна прийшла, а ми все опудало зими тримаємо. Чи не пора його спалити, щоб зима йшла геть?

Господиня

Хлопці, беріть-но опудало, ідіть до річки і там його спаліть! Дівчата, а ми з вами посадимо вишеньку – символ квітучої юності.

Господар

Сонечко пригріло, пора хліборобам в поле.

 

Гра „Просо”

 

Підходить до господарів  учень з „жайворонком” у руках:

 

Дитина

Що з весною настає?

 

Господар

Сніг у полі розстає.

Дитина

А чому то так буває?

Господар

Сонце його пригріває.

Дитина

Що ж синіє на землі?

Господиня

Ніжні проліски малі.

Дитина

А що пнеться з-під листа?

Господиня

То травичка вироста.

Дитина

А над полем що бринить?

Всі

Любий жайворон дзвенить!

Діти беруть на столі  „жайворонків” і пробігають по залу під запис пташиного співу

 

Діти, гайда по вербу, незабаром – вербна неділя!

 

А чому саме вербна?

 

Тому що окрім краси, що хвилює людське серце, верба дає нам багато користі!

Під вербою, наприклад, копають криницю, бо на сухому місці дерево не росте.

Вербовий дух люблять бджоли. Саме з вербового меду найсмачніша медівка.

Із верби виготовляють кобзи і бандури.

Верба – це цілюще дерево.   Настій із вербової кори знижує температуру.

Верба – символ Чумацького шляху. Саме тому верби саджають над шляхами-дорогами.

А букетик кучерявих верб випромінює тепло і ласку, несе запах весни.

 

Виходить дівчинка з вербовими гілочками в руках:

Вербова гілка розцвіла

У мене на столі.

Як символ сонця і тепла,

Що сховані в імлі.

Як знак, що щастя сад рясний

Даровано мені.

Вербова гілка на столі

У мене розцвіла...

Прилинуть, серце, журавлі,

А в них на кожному крилі

Знак сонця і тепла.

 

Звучать дзвони. Господиня ставить на стіл  у вазу вербові гілочки.

Вибігає хлопчик і б’є дівчинку вербою:

Не я б’ю, верба б’є! За тиждень Великдень! Вже недалечко червоне яєчко!                                        

 

Ти чому мене б’єш?

 

А хіба це я? Це вербові котики! Вони ж першими прокидаються навесні!

 

Вбігають зі сміхом дівчата. У них в руках – вербові гілочки. Б’ють хлопчика, промовляючи:

 

1-ша

Не я б’ю, верба б’є!

2-га

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

 

Дівчата, нумо „Кривого танцю”!

 

А хто заведе?

 

А хто виведе?

 

Я заведу, я й виведу!

 

Кривий танець

 

Господиня

Годі, діти, хороводи водити, треба діло робити. Адже білий тиждень почався.

 

А чому білий?

 

Господиня

Бо Великдень – найбільше християнське свято. Треба готуватися до нього якнайкраще. Все має бути білим, тобто особливо чистим. І не спіть, будь ласка, бо у Великодню ніч Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить!

 

Дзвони

Господиня і Господар виставляють на стіл Паску і на тарілці крашанки

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.

 

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повниться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

 

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить (показує крашанку)

- Христос воскрес!

Всі разом:

- Воістину воскрес!

 

Господар ставить відро з водою, Господиня кладе в нього три червоні крашанки

Господиня

А тепер, діти, ідіть умиватися, щоб увесь рік бути гарними і здоровими!

Діти умиваються

На середину вибігають дві дівчинки:

1-ша

Любі друзі, добрий ранок!

2-га

Всім привіт! Христос воскрес!

1-ша

Час співати нам веснянок,

Щоб із серця смуток щез!

2-га

Великодніми піснями

Звеселяймо білий світ!

Щоб почули й за морями

Про вкраїнський славний рід!

 

Пісня

 

А ось послухайте, яка історія трапилась з одним чоловіком саме у великоднє свято.

 

Гумореска:

Несе мужик у ночовках

Додому свячене:

Яйця, паску і ковбаси,

Й порося свячене.

І порося, як підсвинок,

Та ще й з хроном в роті.

Несе, бідний, та й спіткнувся

У самім болоті.

І схитнулись нові ночви,

Затряслось свячене,

І в болото покотилось

Порося печене.

Глянув мужик на болото,

Посвистав до лиха,

Одвернувся, набік плюнув

Та й промовив стиха:

„Та свиня таки свинею!

Правду кажуть люди:

Святи її, хрести її –

Все свинею буде!”

 

Виграва сопілонька у ліску,

Красується земленька у вінку.

 

Вітерець, пустуючи, шамотить,

Молодеє листячко мерехтить.

 

А у полі житечка оксамит,

А над полем сонечко і блакить.

 

А мов легкі човники на морях,

Плинуть білі хмароньки в небесах.

 

І на річці хвилечка, мов жива,

А у лісі сопілонька виграва!

 

Вийди, вийди, Іванку,

Та й заграй нам веснянку!

 

Сопілка

 

Господар (виходить на середину зала, здіймаючи руки до неба, звертається до сонечка під ліричну музику):

 

Ой, сонечку-батечку, догоди,

А ти, земле-матінко, уроди!

Дай же нам, Боже,

На хліб-жито – рід,

А на статок – плід,

На людей – здоров’я!

 

Господиня

Закінчується весна – починається літо. А там і Купала не за горами!

 

Музика

 

Літній  блок

 

Виходять діти. Хлопці тягнуть віз, на якому лопати, граблі.

 

1 хлопчик

Пане господарю!

Гей ворота відчиняйте,

Купалочку привітайте!

2 хлопчик

Чи ж у дворі підметено,

Чи ж у хаті та прибрано,

Чи ж до свята злагоджено?

3 хлопчик

Бо ми будемо підмітати,

На засіках вигрібати,

На Купало дання брати!

1 дівчинка

В нас Купало солом’яне,

Живицею просмолене,

Буде жаром пломеніти –

Чим же будемо гасити?

2 дівчинка

Будемо решетом возити,

Будемо глечиком носити,

Щоб Купало погасити.

1 хлопчик

А чи нема у вас такого-сякого,

Давно застарілого, геть спорожнілого?

Господар

У душі не тримаю, а на подвір’ї може щось і завалялось.

2 хлопчик

Тоді вимітайте з двору, щоб воно прахом пішло у вогні Купайла.

1 дівчинка

Хай усе погане і зле пропаде, а гарне і добре розростається.

 

Хлопці ставлять солом’яне опудало, дівчата прикрашають його квітами та стрічками.

 

3 хлопчик

Дівчата, а де ж ваша Марена-Купайлиця?

2 дівчинка

А у нас давно все гаразд.

І Мар’яночка, як та квіточка,

Не крива, квітуча.

Чекає не дочекається,

Коли її Купало покличе.

Дівчата під музику виносять деревце, прикрашене квітами.

Співають і пританцьовують навколо Купала і Марени

 

1 хлопчик

Гайда до води! Марену купати! А ви, дівчата, ідіть до зеленого лісу, щоб назбирати там ніжних квіточок та цілющих чарівних трав до своїх віночків.

Хлопці виносять деревце. Дівчата виходять з зали. Заходять у вінках з піснею „Ой вінку ж мій, вінку”

1

Піду я в садочок, нарву я квіточок.

2

Нарву я квіточок, сплету я віночок.

3

Я свій вінок візьму, кину в ставочок.

4

Хто той віночок візьме, той мене дружиною візьме.

5

Пливи вінок за водою,

Пливе доля за тобою.

6

Пливе, вінок, к бережку,

І к рокитяномук ущичку.

7

Хай пливе вінок, де живе парубок!

Дівчата кладуть віночки рядочком край сцени

 

2 хлопчик

Вже настав час і Купальське вогнище розпалити.

 

Стають навколо вогнища, промовляють, кидаючи у вогонь гілля:

1

Щоб поганця спалило,

Молодого тіла не в’ялило,

2

Крові не спивало,

Віку не вкорочало,

3

Ось тобі і плакун і полин,

Згинь, нечисте, згинь!

4

Палай красно, світи ясно, вогню наш!

5

Гори, гори, не згасай,

Від усього злого землю очищай!

 

Пісня

3 хлопчик

А тепер будемо стрибати через наш купальський вогонь!

 

Під музику хлопці починають стрибати з одного боку, дівчата – з іншого, потім – парами посередені

 

Господиня

А тепер – швидше в ліс,

За квіткою-чарівницею,

Що папороттю зветься!

Бо на Йвана нічка мала.

То ж поспішайте своє щастя знайти!

 

1 хлопчик

А ми принесли вам водиці з купальської криниці!

Сонцем осяяна, бо сонце і вода – то і є Купала!

 

Господар

То ж пригощайте гостей наших.

А ви, любі мої,

Пийте воду з джерел священних

І даруйте радість на землі

Від землі, від сонця і від мене.

 

Господиня

Хочу, щоб на всій планеті люди

Не стрічались з горем і нуждою,

Наливайтесь колоски і квіти,

І серця високою любов’ю.

 

Дівчинка

І нехай сьогоднішня ніч

Принесе вам оновлення, очищення від хвороб,

Дасть заряд бадьорості, нові сили для праці,

А коханим – любов та злагоду!

 

Господар

А попереду жнива йдуть,

На наш труд ждуть.

 

Дівчинка:

Роси, роси, дощику, ярину,

Рости, рости, житечко на лану.

На крилечках, вітрику, полети,

Колосочки золотом обмети.

Як достигне житечко на лану,

Прийдуть люди жатоньки ярину,

Блискавками колосоньки заблищать,

Золотими кобзами забряжчать.

 

Жнива завжди були святою справою, адже хліб – це символ святості, радості, щастя, здоров’я та багатства.

 

Господар

Почнемо одразу після Петра і Павла, обов’язково в легкі дні: середу, п’ятницю або суботу.

 

Господи пресвятий!

Пошли ж нам годиноньку,

Щоб хліба хватало

На всю родиноньку.

 

Матінко Божа!

Потримай погоду гожу,

Не дощову, не вітряну,

Тільки сонцем висвітлену.

 

Хлопці вдягають солом’яні брилі, дівчата – біленькі хустки і виходять із зали з піснею

Пісня 

 

Забігають дівчата, розв’язують хусточки

1-ша

Фу-х, нарешті впоралися з цим житом!

2-га

Так, нелегко було, але ми все ж таки впоралися!

3-тя

Тепер ми на цілий рік з хлібом!

 

Ой діждали літа

Та й нажали жита.

Будемо плести віночки

З золотої пшениченьки...

 

Дівчинці одягають на голову солом’яний віночок, дають букет з колосків

Відчиняй, пане, ворота,

Бо йде твоя робота.

Несем тобі вінки

Із золотої нивки –

Житнії, пшеничнії,

Щоб були величнії!

Господар виходить на середину

 

Господар

Проходьте, проходьте, шановні!

 

Слава господу, змолотили! Дивіться, Господарю, зерно яке!

 

Господар

Добре зерно! (Бере зерно, кладе в скриню, яку приносить Господиня)

А засійте-но нам світлицю, щоб зерно це посіяло в шаних серцях добро і ласку, ніжність і повагу до рідної землі.

 

Сійте щедро, сійте рясно,

Сійте радість всім на щастя.

Щоб росли сини і дочки,

Хай на зміну вам зростають

Творці щедрого врожаю.

 

Засівайте всю світлицю –

Хай росте овес, пшениця,

Хай шумить колосся в полі,

Хай цвіте щаслива доля!

 

Женці на стіл ставлять сніп, перев’язаний червоною стрічкою

 

Щоб сніп цей приніс достаток до хати,

А вінок хай буде оберегом вашої родини.

 

Здоров’я й сили вам від землі,

А усього іншого – від Господа нашого.

 

А якщо у господаря на голові вінець,

То й ділу кінець!

 

Вдягають на голову Господарю вінок

 

Як діждали літа,

Та й нажали жита.

Літечко тепленьке,

Житечко зелененьке.

З жита та пшениці

Добрі паляниці!

 

Господар

Дякую вам за все! Вже настав час відсвяткувати обжинки.

 

Ой, гоп, чики-брики,

Червонії черевики.

Хоч і ніжки болять,

Так хочеться ж танцювать.

 

Ой, музико, дзвінко граєш,

Коли добрий смичок маєш,

А не маєш – не дури,

Дарма грошей не бери.

На столи, господаре, наставляй,

Червонії чоботи та взувай!

 

Господар

Запрошуємо усіх вас на хліб на сіль,

На гарячі галушки,

На духмяні пампушки,

На гречану кашу

У господу нашу!

 

Пісня

 

         Обряд „Весілля”

 

 

От ми з вами і відтворили деякі давні українські звичаї, пісні, магічні танки та ігри, яким, може, понад тисячу років.

 

У них – наше коріння, краса, талант і мудрість нашого народу.

 

Тож давайте берегти їх, вивчати і не забувати!

 

Бо рідний край – це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля.

Для нас вона, як матінка – єдина.

Її ліси, озера, і поля,

Степи і гори, ріки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь...

Я все віддам для блага України –

Тепло душі і серденька вогонь!

 

Фінальна пісня